Півзахисник харківського «Металіста» Данило Кайдалов, який відзначився дублем у поєдинку проти «ЮКСА» (2:0), поділився емоціями від перемоги та прокоментував свої голи.
— Данило, капітан «Металіста» зазначив, що якби не твої дії на полі, перемоги над «ЮКСА» могло й не бути. Як оціниш свій внесок?
— Вважаю, що це заслуга не лише моя, адже футбол — командна гра. Наприклад, у першому забитому м'ячі відзначу Даніїла Приходька, який виконав чудову передачу фактично на порожні ворота, де мені залишалося просто підставити ногу. Під час другого гола дійсно було більше індивідуальних дій. Проте всі ці елементи ми відпрацьовуємо на тренуваннях разом із головним тренером Андрієм Аніщенком, тому цей успіх належить усьому колективу.
— Поєдинок проти «ЮКСА» можна назвати найкращим у твоїй кар'єрі, чи траплялися й більш успішніші матчі?
— Якщо аналізувати останні виступи, мабуть, так — цей матч був найкращим.
— Турнірне становище неабияк тисне як на тренерський штаб, так і на футболістів. Як ти особисто провів етап підготовки до гри з «ЮКСА» і чи відчував мандраж перед грою, зважаючи на її надзвичайну важливість?
— Насправді ще після поразки від тернопільської «Ниви» прийшло чітке усвідомлення, що ми більше не маємо права на помилку. Потім була дуже прикра втрата очок у Полтаві, де ми палко прагнули перемогти і мали шалену підтримку фанатів, але не досягли бажаного результату. Тож на зустріч із «ЮКСА» налаштовувалися максимально — нам потрібні були лише три очки. З огляду на те, в якому турнірному становищі ми опинилися, необхідно було тільки перемагати.
— Твій обов'язок на полі — завершувати атаки та асистувати партнерам. У грі з «Ворсклою» команда мала багато нагод, але відзначилася лише раз, а з «ЮКСА» реалізувала два моменти. Що є головним чинником — виключно везіння чи щось інше?
— Без удачі у футболі не обійтися, але ключовий фактор — це тренувальний процес. Можна списати забитий м'яч на везіння, проте ми з Олександром Цвіренком та Даніелем Вернаттусом спеціально залишаємося після занять і ретельно відпрацьовуємо цей маневр: зміщення у центр із подальшим ударом. Як бачите, робота дає свої плоди.