У свої 17 років Даніїл Тепляков став одним з гравців основної обойми «Металіста». Юний футболіст проявив неабиякий універсалізм і протягом сезону тренерський штаб використовував номінального центрального півзахисника на вістрі атаки. Даніїл старанно відпрацьовував довіру до себе й навіть записав на свій рахунок два м'ячі.
Напередодні Нового року Даніїл Тепляков поспілкувався з клубним медіадепартаментом та поділився своїми враженнями від дебютного сезону у дорослому футболі.
— Даніїле, вітаю тебе зі світами! Як і де ти проводиш відпустку?
— Свята, як і завжди, зустрічаю зі своєю родиною вдома.
— Як оцінюєш першу половину сезону і для «Металіста», і для себе особисто?
— Якщо говорити про команду, то вважаю, що могли, звісно, показати кращий результат. Ми майже в кожній грі домінували над своїм суперником, але постійно чогось бракувало. Я впевнений, що друга частина сезону буде кращою для нас.
Що ж до мене особисто, то оцінюю виступ як непоганий, але я можу набагато краще.
— На початку сезону ти вимушено грав центрального нападника й тобі вдавалося забивати, у тому числі ти відзначився прекрасним м'ячем у ворота «Агробізнеса». Потім ти повернувся у центр поля. Де тобі все ж грати комфортніше?
— Комфортніше все ж себе почуваю в центрі поля, це ближча позиція для мене.
— У середній лінії «Металіста» багато гравців, що ти скажеш про конкуренцію?
— Так, конкуренція дуже велика у команді на всіх позиціях. В нашій команді у центрі поля підібрані дуже хороші гравці й у кожного є своя найкраща якість.
— Як ти оціниш різницю між чемпіонатом U19 та першою лігою у дорослому футболі?
— Насправді, дуже відрізняється дорослий футбол від юнацького. Є відчутна різниця у швидкості прийняття рішень, на професійному рівні багато боротьби й до того ж у дорослому футболі потрібно проявляти характер.
— Твій брат Микита грає теж у Першій лізі, за ФСК «Маріуполь». Чи розчарований ти, що поки доля розводить вас на футбольному полі й один проти одного ви ніяк не зіграєте? Як відомо, «Маріуполь» і навесні буде в іншій групі…
— Так, дійсно трохи розчарований цим фактом. Але є сподівання, що скоро ми все ж зіграємо на одному полі - за різні команди або за одну.
— Багато твоїх однолітків грають за юнацькі збірні України. Потрапляння до лав збірних можна вважати твоєю метою?
— Це можна назвати метою, яку я намагаюсь досягти. Багато працюю, щоб отримати виклик до юнацької збірної України.
— В яких ігрових компонентах, на твою думку, ти вже почуваєш себе на високому рівні у дорослому футболі, а які ще треба підтягнути?
— Став дорослішим як футболіст, вже поступово зʼявляється впевненість, але бракує у деяких моментах холоднокровності.
— Поділишся своїми цілями на наступний рік?
— Намагатимусь досягати більшого, прогресувати у футбольному плані та приносити ще більше перемог команді.
— Вже завтра ми зустрінемо 2024 рік, чого хотів би побажати українцям та, зокрема, вболівальникам «Металіста»?
— Перш за все хочу подякувати Збройним Силам України, які захищають нас та дають можливість грати в футбол у такий непростий час. Вболівальникам «Металіста» також хочу подякувати за віру та підтримку, це дуже важливо для нас.
Ну і всім українцям щиро бажаю мирного неба над головою, здоровʼя, багато сил та енергії. З прийдешнім Новим роком! Слава Україні!
Медіадепартамент ФК «Металіст»
FB.metalist.ua
TW.metalist.ua
GP.metalist.ua
YOUTUBE.metalist.ua
INSTAGRAM.metalist.ua