Габрієль Гомес приєднався до «Металіста» перед початком нинішнього сезону. До того бразильський захисник вже мав досвід гри в Україні, провівши минулий розіграш УПЛ у складі «Дніпра-1».
99-й номер жовто-синіх дуже швидко закохав у себе харківських уболівальників і став одним із найкращих гравців команди. До того ж, саме йому довірили капітанську пов'язку, котру він підкріплює надійною грою в обороні.
Напередодні приїзду в Україну на зимові збори та другу частину чемпіонату Габрієль поспілкувався з клубним медіадепартаментом і відповів на різноманітні питання.
— Габі, привіт! Як ти провів свята? В Україні вони асоціюються зі снігом, у Бразилії, схоже, у цей час справжня спека...
— Привіт! Так, і справді, поки в Україні сніг, у Бразилії в різдвяно-новорічні свята дуже спекотно! Ми відзначаємо їх на пляжах і під кондиціонерами. Я зміг насолодитися цим часом із родиною, добре відпочити, але, зізнаюся, я з нетерпінням чекаю повернення до роботи.
— Коли ти плануєш приїхати в Україну?
— Я прибуваю в Україну 1-го лютого разом із більшістю команди, щоб розпочати підготовку до решти сезону.
— Вже сумуєш за партнерами?
— Звичайно! Мені не вистачає щоденних зустрічей із товаришами по команді, матчів, тренувань і всієї атмосфери, яка панує у нашому колективі.
— За ці місяці з ким у тебе склалися найтепліші стосунки у команді?
— Я вважаю, що дуже зблизився з усіма, але, безсумнівно, найближча мені людина у команді — Влад Рибак, тому що я дружив із ним минулого сезону у «Дніпрі-1» і маю задоволення знову працювати з ним зараз.
— Які твої враження від Ужгороду, як тобі тут живеться?
— Мені дуже подобається Ужгород. Це маленьке місто, але у ньому я відчуваю себе як удома! Але я хочу колись жити в Харкові!
— Які місця в Ужгороді тобі найбільше подобаються?
— Мені подобається річка, яка проходить через місто, подобаються хороші ресторани, але найбільше я люблю стадіон. Особливо в ігрові дні (посміхається).
— Ти провів усе перше коло з капітанською пов'язкою. Це твій перший подібний досвід у кар'єрі?
— У мене вже була можливість носити капітанську пов'язку у деяких іграх інших команд, але головним капітаном команди я є вперше! Сподіваюся, що я цим позитивно впливаю на колектив.
— Вважається, що капітан повинен давати багато вказівок своїм партнерам. Ти більше використовуєш англійську чи вдається спілкуватися українською мовою?
— Я більше користуюся англійською мовою, але завжди намагаюся використовувати деякі слова українською, які вже знаю. Вірю, що з часом я стану краще володіти мовою і зможу більше спілкуватися українською, а менше англійською!
— Поділишся, що вже можеш сказати українською?
— Знаю майже всі футбольні терміни. Можу сказати як пресингувати, рухатися праворуч, ліворуч, як рухати м'яч швидше і багато чого іншого.
— До речі, ти коли-небудь пробував українську кухню? Вона тобі подобається?
— Я пробував багато страв з української кухні, але, безсумнівно, моя улюблена страва — борщ! Якби цю страву готували у Бразилії, вона б точно прижилась!
— У тебе хороші смаки! Втім, повернемося до футболу. Ти знаєш, що вболівальники «Металіста» дуже швидко закохалися у тебе, і для них ти справжній кумир?
— Так, мені вдалося поспілкуватися з деякими вболівальниками «Металіста». На жаль, ми не можемо грати вдома перед нашими вболівальниками, але я дуже радий їхній прихильності та сподіваюся, що зможу й надалі приносити їм радість за допомогою футболу.
— Ти починав сезон у парі з різними футболістами у центрі захисту, а потім у команду повернувся Віталій Федорів. Ви обидвоє шульги. Чи комфортно вам грати поруч, чи це допомагає його досвід?
— Віталій — ас! Звичайно, він допомагає своїм досвідом, і не тільки мені, але і всій команді! Мені дуже комфортно грати з ним поруч. Так, ми обидвоє шульги, проте я вважаю, що це не має значення.
— Чого, на твою думку, не вистачило команді влітку та восени, щоб потрапити до першої п'ятірки?
— Я вважаю, все це лише через брак часу. Оскільки у нас дуже молода і нещодавно зібрана команда, це далося взнаки, особливо на початку сезону. Але я впевнений, що у другій частині чемпіонату ми виступимо набагато краще.
— Як тобі робота під керівництвом Андрія Аніщенка та його тренерського штабу?
— Андрій Аніщенко — тренер, який дає групі велику впевненість. Він тренер, який не боїться ризикувати та має сильне бажання перемагати. І він, і його помічники є чудовими професіоналами. У нас є все, щоб завершити цей сезон на позитивній ноті!
— Які твої очікування від «Металіста» у 2024-му році?
— Я сподіваюся, що «Металіст» зможе продовжувати розвиватися, що ми зможемо добре закінчити цей сезон і у наступному сезоні повернути клуб до Прем'єр-ліги, звідки він не повинен був вилітати.
— Скажи щось від себе вболівальникам нашої команди та всім харків'янам та українцям.
— Можу сказати, що я буду віддаватися на 100% кожну секунду, коли я ношу футболку цього клубу і виступаю під його емблемою. Прошу й надалі підтримувати нашу команду, бо це дуже важливо для нас. Мрію, що незабаром ми зможемо зустрітися у нашому домі, у Харкові, на нашому стадіоні й відсвяткувати повернення хороших часів.
Медіадепартамент ФК «Металіст»
FB.metalist.ua
TW.metalist.ua
GP.metalist.ua
YOUTUBE.metalist.ua
INSTAGRAM.metalist.ua